Американська молодь любить спорт. Очевидно, що теж і та, що є з українського роду. Знов рухливість і гін до полису в зручности, це одні з таких прикмет, що окреслюють всяку молодь. Беручи це під увагу, 19-та Конвенція У. Н. Союзу рішила орґанізувати свою молодь у спортові дружини. На меті було утотожнення інтересів молоді з інтересами У. Н. Союзу, щоб цим зміцнити звязь молодих членів з їхньою орґанізацією.

Перший поклик до ораґнізації спортових дружин появився в початку місяця квітня в Юкрейнієн Віклі, де взивалося молодь творити дружини „бейзбол” при грошевій допомозі збоку У. Н. Союзу. Від дружин вимагалося, щоби вони виступали під назвою У. Н. Союзу, та щоб разом творили Бейзболову Ліґу У. Н. Союзу.

Не зважаючи на дописи і вияснення, що їх друковано кожного тижня, створення перших шістьох спортових гуртків забрало три місяці часу.

Труднощі на місцях були різні: брак провідних членів; добрі грачі вважали за ризико вступати до нової дружини; інші не мали відваги братися за це діло; знов інші належали до не-союзових дружин і дивилися на Союз як на конкурента. 

Щоб початок улекшити, дозволено новим дружинам приймати мале число грачів, що не були членами У. Н. Союзу. Ось так по тримісячній підготовці, зїхались дня 18-го червня 1938 року представники шістьох бейзболових дружин до головної канцелярії У. Н. Союзу і виготовили першу проґраму спортових змагань.

Дня 4-го липня була перша стріча Союзових дружин. (Вилкс-Бері і МекАду).

В наступних чотирох роках число спортових дружин зросло, а рік 1940 показався найкращим. Цього літа було 28 дружин (бейзбол і софтбол), а зимою 22 в бескетбол і 33 бовлін (круглі).

По першій спробі допускати не-членів У. Н. Союзу, цей плян залишено, а до участи в спорті приймалося уже лишень членів Союзу. В ціли перевірки членства кожна дружина подавала реєстрацію своїх грачів, а відділові секретарі ручили за їхнє членство (приналежність до У. Н. С.). На цій точці спочивала теж контроля відділових урядників, бо на підставі реєстрації давалося дружині грошеву поміч через руки відділових урядників. Теж поручалося дружинам співпрацювати з відділовими урядниками, а така співпраця приносила тут і там користи і дружинам і відділам.

Спортові дружини вербували також нових членів, які були спосібні до спорту, а відділові урядники мали поле до орґанізований між прихильниками, що цікавилися полисами дружини. Були випадки, що втягано в члени спритних грачів не-українців, але з них хісна не було. По першій невдачі в змаганнях, вони орґанізацію покидали. Дуже часто траплялося, що до спортової дружини зголошувалися такі, що навіть не знали, що вони є членами У. Н. Союзу. Родичі платили за них вкладку, а про це вони довідувалися доперва тоді, як почали інтересуватися місцевою спортовою дружиною.

Число спортових дружин почало упадати в 1941-ім році, коли молодь почала гуртовно вступати до війська. Два роки пізніше лишилася одна дружина в Філядельфії, що завдяки проводови і сприятливим обставинам задержалася при життю.

В тій нашій спортовій акції мали ми на увазі теж і виховний бік. Від дружини вимагалося пристойного поведения в стрічі, а тим, що провинились, давано нагану. Дружину, що допустила неправного грача до стрічі, карано тим, що відбиралось тій дружині титул перемоги, а призначувано його тій дружині, що була покривджена. Був теж такий випадок, що одна дружина зволікала з рішальною стрічою аж поза сезон і через те стріча не відбулась. Винувату дружину суспендовано на один рік, але проте покривджена дружина (Маганой Ситі) була позбавлена чемпіонату в бескетбол.

З кличем „Змагайтеся чесно і держіться правила “FAIR РLAY”, а здобудете на спортовій арені добре імя для Батька Союза!”; розпочинали перші спортові дружини У. Н. Союзу змагання в бейзбол, літом 1938-го року. До тих дружин ставили ми такі вимоги, які ставить американська школа. А в цій школі спорт має на меті не лиш розвинення сили і зручности тіла, але теж і будову характеру. На цій підставі велася між дружийами уміркована конкуренція в ціли перевищення в грі і осягнення чемпіонату. Знов те, що переможені дружини давали признання побідним без жалю і злоби, було здоровим явищем серед Союзової молоді в чотирох роках нашої спортової акції.

Ще треба підкреслити, що в нас на спорті не кінчилося, бо з спортом були получені і практичні сторони життя, що розвивають здібности в людині.

Берім, наприклад, обовязки менаджера спортової дружини, що приготовляє хлопців до гри і розпоряджає ними підчас стрічі. Він старається виробити в них зручність і витривалість, та створити з них скоординований, гармонійний гурток. Менш спосібних він держить в запасі, щоб ними заступити втомлених або неприявних. Він оцінює їхні здібности в грі і придержується такту в рішеннях, щоб позбутись упередження, а відтак негодования. Цеж найтяжча праця, щоб вдержати хлопців не лиш в пожаданім фізичнім стані, що вимагає частих проб перед стрічею, але теж, щоб і підчас стрічі вдержати в них моральну витривалість. Коли гурток програє, вкрадається знеохота. І їй треба протиділати. Коли виграє — насувається недоцінення противника і легковажність, що може зробити з мнимого переможця — переможеного. Необхідний отже є в дружині член, що відзначається орґанізаторськими спосібностями, а коли такого нема, дружина розкладається. Готових і досвідчених менаджерів Союзові дружини не мали; вони вироблялися з бігом сезону завдяки спортовій акції, що дала їм поле до набуття досвіду.

Неменше орґанізаційної праці виявляв секретар спортової дружини, що звичайно був титулований BUSINESS MANAGER, він мав нагляд над спортовими приборами і річами дружини, а з наглядом було получене і достачання річей. Він вів часту переписку з іншими дружинами в справі часу і місця на стрічу. Він шукав за майданом на стрічу, що являлося найтруднішим, бо Союзові дружини були нові і не мали претенсій до мійських майданів. Він подавав вислід стрічі до місцевих ґазет і до Юкрейніен Віклі. По скінченню гри секретар старався, щоб для прибувшої дружини була перекуска, бо не годилося відправляти зголоднілих хлопців на далеку віддаль домів. Колиж дружина виїзджала на стрічу до другого міста, то відпадала справа перекуски, а натомісць приходила справа транспорту. Пошукування за автами, прохання, торговання — це були рівночасно клопоти і корисні досвіди для секретаря. 

Не можна поминути участи решти членів спортових дружин в їхній співпраці і виникаючих з цього користях.

При орґанізованню нової дружини грошена поміч від У. Н. Союзу являлась рівночасно заохотою до праці і ґарантією успіху. Та видатки на однострої, спортові прибори і подорож виносили ще раз так як Союз давав! Ріжницю покривала дружина членськими вкладками і підприємствами, що вимагало співпраці всіх членів гуртка.

А вже необхідною справою був прийом для відвідуючого гуртка по стрічі. В початку була це скромна перекуска, а згодом набрала вона характеру товариського вечірка. Приходили на такий прийом молоді і старші Союзовці, що спортом незанималися, щоб познайомитися з гостями. Були промови і товариські забави. Старші заохочували молодь до праці в У. Н. Союзі і самі цеї охоти набирали. Спортові відвідини позамісцевих дружин отвирали Союзовим дітям товариський світ між українцями серед американської суспільности. Бейзбол, софтбол, бескетбол і круглі — це були роди спорту, що захоплювали Союзову молодь. Та підставною силою, що притягала молодь до спорту, був У. Н. Союз. Молоді імпонувало це, що вона в змаганнях репрезентувала Союз, а шовкова відзнака Союзу на спортових одностроях набирала поважного значіння. В молоді виробилося почуття приналежности до великої родини Батька Союза. І цього почуття не здушить жорстока війна, але скріпить його. Союзові діти розбрилися по цілому світу, а де лиш вони стрінуться, то згадують це, що їм спільне і миле — згадують Український Народний Союз! На це маємо докази — їх письма з Пацифіку, чи з європейського фронту.