Та найбільше запомогових орґанізацій повстало в роках від 1890 до 1900. У цьому періоді, 22. лютого 1894 року, повстав теж і Український Народний Союз.

Перші запомогові орґанізації були творені на дуже примітивних основах. Вони зовсім не послугувались дослідами науки про життєве обезпечення. Вони не звертали також уваги на будучі вимоги життєвого обезпечення, а кермувались тільки потребами теперішности. Жили з дня на день, а їх обчислення обезпеченевих вимог не сягали дальше як на один місяць наперед. Бо майже всі вони опирали обрахунки членських місячних вкладок на тому, яку суму треба було виплатити в даному місяці титулом посмертних запомог.

Очевидно, що й У. Н. Союз не був винятком щодо цього примітивного способу ведення обезпеченевого бизнесу. Тому цей початковий перший період у розвою У, Н. Союзу був позначений блуканням у непевности, що принесе завтра. Був він позначений спробами шукання різних способів, як завести властиве обезпечення, а тим самим усталити висоти вкладок та висоти виплат посмертного. У самих початках усі члени платили по 50 центів місячно, а сума посмертного виносила $400. В 1896 році посмертне підвищено до $500, а опісля до $600. В 1900 році підвищено місячну вкладку до 70 центів, а суму посмертного до $1,000. В 1906 році запроваджено неограничений розмет, згідно з яким висота вкладок кожного члена була залежна від цеї загальної суми, яку треба було виплачувати кожного місяця по померлих членах та яку розділювано на всіх членів в однаковій висоті. Така розметова система протривала до 1914 року.

В 1914 році переведено членів з розметової системи на систему плачення вкладок після віку вступу. Запровадження цеї системи означає в У. Н. Союзі другий період його розвою. Вага цього періоду лежить в тому, що ця нова система була першим кроком до запровадження властивого обезпечення. Вправді ця система не була ще вповні модерною, бо не відповідала ще всім вимогам модерного життєвого обезпечення щодо способу обчислювання висоти вкладок, щодо родів обезпечення, як і різних членських привилеїв, то проте вона уможливила У. Н. Союзови створити підставу до будови цеї обезпеченевої резерви, яка запевнювала вже тривалу його будучність. Цей другий період тривав до 1933 року. У тому році У. Н. Союз покінчив зовсім з рештками перестарілих, немодерних способів ведення обезпеченевого бизнесу, та запровадивши нову реформу, взявся за переписання членів зо старого до нового роду обезпечення. А цей новий рід передбачав уже такі привилеї на членських грамотах, як виплату готівки, уділення позички, безплатне продовження, виплачене обезпечення.

Згадані два періоди є докладно описані в Пропамятній Ювилейній Книзі, яку видано з нагоди 40-ліття У. Н. Союзу. Там ми знайдемо теж й історію 18. конвенцій У. Н. Союзу, які відбулись упродовж 40 років існування орґанізації, а на яких вирішувано різні орґанізаційні справи, зокрема ті, що відносились до родів обезпечення, вкладок, виплат посмертного та членських привилеїв. Тай знайдемо ще й такі ухвали, що відносились до загально-народніх справ, звязаних з розбудовою нашого громадського життя тут в Америці. Ця Ювилейна Книга вкаже нам не тільки на працю У. Н. Союзу на полі обезпечення, враз з зростом орґанізації в членстві та маєтку, але також її культурні та духові досягнення, як і те, чим жила наша іміграція, до чого стреміла, куди прямувала. Тому тепер подам докладніший перегляд праці У. Н. Союзу тільки за останнє 10-ліття, себто за третій період розвитку У. Н. Союзу, який почався зо запровадженням нової реформи в 1933 році.

Колись Союзові піоніри називали конвенції У. Н. Союзу — народніми соймами, а називали їх так тому, бо на них полагоджувано не тільки чисто орґанізаційні справи, але також і такі справи, які торкались всього нашого народнього життя в Америці, як і нашої помочі визвольним змаганням поневоленого українського народу. Щоб отже дати вірний образ загальної праці У. Н. Союзу за останнє 10-ліття, то й тепер треба заглянути до конвенційних ухвал, та до ухвал річних засідань головного уряду, бо як колись так і тепер вони ще найкраще відзеркалюють зміст, характер та діяльність нашої орґанізації.

Упродовж останнього десятиліття відбулось дві конвенції У. Н. Союзу; одна в 1937 році у Вашингтоні, а друга в 1941 році в Гарисбурзі, Па.

Конвенція у Вашингтоні була зряду 19-тою. Відбулась в днях від 10 до 15 травня. Делегатів було 319, а головних урядників 18. Разом розпоряджали 558 голосами.

Конвенція ухвалила низку нових постанов статуту. З ухвалених добродійств для членів замітні отсі: Знижено відсотки від позичок на членських грамотах з 6 на 4; поширено запис посмертного на рідню дальших ступнів; збільшено число делегатів від більших відділів, признаючи відділам, що мають 250 членів або більше по три делегати; збільшено число членів головної контрольної комісії з трьох до пятьох членів; підвищено суму посмертної запомоги в клясі І. Молодечого Департаменту з $400 на $500; облекшено поновне приняття до Союзу членів, що перестали платити вкладки. Рішено та припоручено головному екзекутивному комітетови У. Н. Союзу перевести реорґанізацію видавництва „Свободи” в такий спосіб, щоби Союз заперестав видавання „Свободи”, а натомісць зробив умову на видавання „Свободи” з окремо створеною Видавничою Спілкою.

Уповажнено екзекутивний комітет уділювати морґеджі на Союзові народні доми. У хвалено для членів запомог з фонду запомогового на суму $6,980. А також рішено призначити з народного фонду $3,275 на народні ціли в Америці, а $2,550 на народні ціли в старім краю. Крім цього ухвалено, щоб з адміністраційного фонду призначити по $5,000 річно на поширення спортової акції серед молодого тут родженого покоління, яке є членами У. Н. Союзу.

Конвенція висловила свою симпатію для змагань поневоленого українського народу в Европі до повного визволення спід усіх окупацій, запевняючи його, що члени У. Н. Союзу будуть і надалі обороняти право українського народу до вільного життя, як і будуть помагати йому матеріально й морально.

До головного уряду вибрано: М. Мурашка, головним предсідником; Г. Германа й Марію Малєвич, заступниками головного предсідника; Д. Галичина, головним рекордовим секретарем; Р. Слободяна, головним фінансовим секретарем-касієром; Д. Капітулу, А. Т. Кібзея, О. Е. Малицького, С. Куропася і Р. Смука, головними контрольорами; Т. Шпікулу, І. Лисака, М. Давискибу, А. Шумейка, І. Гузара, С. Слободяна, О. Запоточного, І. Ваверчака, В. Дідика, Юлію Баволяк і Стефанію Паліводу, головними радними.

20-та конвенція У. Н. Союзу відбулась в Гарисбурзі в днях від 12 до 17 травня 1941 року. На конвенції було всіх делегатів 395 з 686 головами й 20 головних урядників з 20 голосами. З ухвал конвенції особливо замітні такі:

Ухвалено вислати привітну телеграму до президента Френклина Д. Рузвелта з висказом непохитної піддержки для його заграничної політики.

Переведено деякі зміни точок статуту та згідно з вимогами асекураційних стейтових властей рішено вставити в статут всі ці умови, які є подані на членських грамотах У. Н. Союзу. Збільшено представництво жіноцтва в головнім уряді в такий спосіб, що признано жінкам не менше як три місця в головнім уряді, з тим, що й більше жінок можуть бути вибрані до головного уряду. Поширено право приняття в члени У. Н. Союзу також і на особи, що не є з українського або якогось іншого словянського роду, а є споріднені через подружжя з особою українського або якогось іншого словянського роду. Рішено поправити інкорпораційний цертифікат У. Н. Союзу в такий спосіб, що додано до артикулів теперішнього цертифікату ще артикул про право Союзу видавати різного роду грамоти. Постановлено змінити назву титулів головного рекордового секретаря на головного секретаря, а назву головного фінансового секретаря-касієра на головного касієра. Збільшено число головних радних з 10 на 11. Рішено, що головним урядником не може бути ніяка така особа, яка пропагує повалення уряду Злучених Держав силою або насиллям, або належить до такої орґанізації, що таке пропагує. Змінено вимогу щодо висилки делегатів з малих відділів у такий спосіб, що до висилки делегата буде управнений такий відділ, що має щонайменше 35 членів. Збільшено членів виборчої комісії з 7 на 11. Рішено принимати жінок до Союзу у віці від 40 до 45 не тільки на $500, як це було досі, але також на $1,000. Постановлено запровадити дві нові дитячі кляси, а саме, клясу 4 (Твенті Пеймент Лайф), і клясу 5 (Твенті їр Ендовмент). Теж рішено признати відповідні кредити для дітей з кляс І. II. III. при їх переході до старших. Рішено признати членам, що обезпечені в клясі Т., і осягнули 70-ий рік життя — дивіденду в сумі двомісячної вкладки, а членам, що осягнули 75-ий рік життя, дивіденду в сумі тримісячної вкладки.

Конвенція поручила головному урядовці піднести нагороду відділовим урядникам; поробити заходи щодо злуки запомогових орґанізацій; поробити заходи щодо купна реальности на захист для старців та діточі кемпи; вести надалі спортову акцію серед Союзової молоді в рямцях буджету, ухваленого на попередній конвенції.

Постановлено виасиґнувати $3,000 з народнього фонду на видання книжки анґлійською мовою — Богдан, Гетьман України — написаної проф. Ю. Вернадським з Єйлського університету, як теж на видання друком антольоґії української літератури, а також на видання друком докладів, що були недавно виголошені заходом У. Н. Союзу на Колюмбійському Університеті на різні українські теми.

Крім цього ухвалено ще на українські культурні та просвітні установи в Америці $1,250.

Також уділено з народнього фонду $2,645 на поміч студіюючій Союзовій молоді.

Ухвалено уділити членам У. Н. Союзу з фонду запомогового запомог на суму $4,810.

Рішено призначити на видавання „Юкрейнієн Віклі” суму $600, замісць теперішньої місячної квоти $475.

Конвенція візвала всьо членство стояти твердо в тім грізнім часі при своїм уряді та всеціло попирати його зусилля для оборони Америки. Заразом висказала рішучий протест проти негідних калюмній, киданих на У. Н. Союз і „Свободу” тими, що хотілиб звязувати цю орґанізацію зі всякими протидемократичними доктривнами.

Конвенція згадала за поневолений український нарід, бажаючи йому нових сил у його геройській боротьбі з окупантами, запевняючи його ще й тим разом, що ми звідси зробимо все, що є в наших силах, щоб вплинути на світові демократії, які ми попираємо, щоб вони визнали Україну як вільну, самостійну, демократичну державу.

До головного уряду вибрано: М. Мурашка, головним предсідником; Г. Германа й Марію Малєвич, заступниками головного предсідника; Д. Галичина, головним секретарем; Р. Слободяна, головним касієром; Д. Капітулу, В. Ґалана, А. Т. Кібзея, Р. Смука й С. Куропася, головними контрольорами; П. Дуду, С. Слободяна, І. Романишина, Т. Шпікулу, В. Дідика, Ґеновефу Зепко, М. Давискибу, Е. Ляховича, А. Шумейка, Д. Шмаґалу, Юлію Баволяк, головними радними.

Крім конвенційних ухвал згадаю ще й про важніші ухвали з річних засідань головного уряду, та зі засідань головного екзекутивного комітету.

На зборах головного екзекутивного комітету з 4. листопаду 1935 ухвалено запровадити нову дитячу грамоту (16 їр Ендовмент), та вислати в цій справі відповідні резолюції до всіх відділів у ціли відголосування ними пропонованої постанови.

На річнім засіданні головного уряду, що відбулось у днях від 17 до 21 лютого 1936 року, ухвалено: уділювати окремі нагороди за приєднування нових членів; признати відповідну дивіденду не тільки цим членам, які відразу обезпечились в нових родах обезпечення, але також таким, що перейшли зо старого до нового роду обезпечення; висилати „Юкрейнієн Віклі” безплатно не тільки Союзовій молоді, але також і такій молоді, що кінчить вищі студії, а ще не є в Союзі; видати орґанізаційний підручник в анґлійській мові про У. Н. Союз; виасиґнувати з народнього фонду $2,835 на різні українські культурні ціли в Америці, а $2,775 на різні народні ціли в старім краю.

На зборах головного екзекутивного комітету, з 23 квітня 1936 року, ухвалено уділити з народнього фонду $1,789.91 як підмогу цим членам, що потерпіли від повені.

На зборах головного екзекутивного комітету з 16 липня 1937 рішено виасиґнувати $1,000 з народнього фонду на виконання різьбарем О. Архіпенком статуї Володимира Великого, та на поставлення її в культурнім городі в Клівленді як дарунок від У. Н. Союзу.

На річнім засіданні головного уряду, що відбулось в днях від 14 до 18 березня 1938 року, ухвалено: поробити старання в справі злуки орґанізації Згоди Братств в Олифанті з У. Н. Союзом; виасиґнувати з адміністраційного фонду суму від $1,000 до $3,000, в міру потреби, на поміч участи американських українців у Світовій Виставі в Ню Йорку; уділити з народнього фонду $1,200 на поміч студіюючій молоді, $800 на різні видання, $250 на памятник Володимира Великого, $325 на українські культурні інституції в Америці, а $1,350 на різні народні ціли в старім краю.

На зборах головного екзекутивного комітету з 24 грудня 1938, рішено призначити з народнього фонду $1,500 на народні ціли в Карпатській Україні.

На річнім засіданні головного уряду, що відбулось в днях від 13 до 16 березня 1939 року, в Шікаґо, Ілл., (всі інші засідання відбувались в головній канцелярії У. Н. Союзу), ухвалено виасиґнувати з народнього фонду: $2,065 для студіюючої молоді; $5,200 на видання Історії України анґлійською мовою, та на інші видавництва; $250 на памятник Володимира Великого; $1,600 на різні народні ціли в старім краю.

На річнім засіданні головного уряду, що відбулось в днях від 18 до 22 березня 1940 року, ухвалено призначити з народнього фонду: $500 на видавництва анґлійською мовою; $300 на українські культурні інституції в Америці; $2,530 для студіюючої молоді.

На зборах головного екзекутивного комітету з 15 червня 1940 року, рішено уділити з народного фонду $250 на Американський Червоний Хрест.

На зборах головного екзекутивного комітету з 7 грудня 1940 року, ухвалено уділити з народнього фонду $50 на Американський Червоний Хрест, а $250 для Колюмбійського університету на покриття коштів за виклади про українську культуру на цьому університеті.

На річнім засіданні головного уряду, що відбулось в днях від 23 до 27 лютого 1942 року, ухвалено призначити з народнього фонду: $500 на Американський Червоний Хрест; $100 на видавництва; $450 на українські народні установи в Америці; $1,505 студіюючій молоді.

Рішено підвищити нагороду секретарям з два й пів на три й пів відсотків від колєктованих вкладок, а предсідникам і касієрам з 25 на 50 центів від кожного нового члена, приєднаного до відділу впродовж року.

Постановлено не відновляти надалі контракту з Українською Пресовою Спілкою в справі видавання нею "Свободи”, а натомісць почати видавання „Свободи” У. Н. Союзом з днем 1. травня 1942 року.

На річнім засіданні головного уряду, що відбулось в днях від 15 до 19 березня 1943 року, переведено такі ухвали: Рішено вислати до Президента Злучених Держав і до Секретаря Стейту телєґрами, в яких піднесено працю членства У. Н. Союзу для воєнних зусиль Америки, а також висловлено прохання, щоб принципи Атлянтійського Чартету були застосовані й до поневоленого українського народу, так, щоб він самий міг рішати свобідно про свою долю.

Рішено видати з нагоди 50-ліття У. Н. Союзу, яке припадає на 22 лютого 1944 року, Альманах У. Н. Союзу, признаючи з адміністраційного фонду на це видання $4,000,

Ухвалено виасиґнувати з народнього фонду такі підмоги: $5,000 на видання анґлійською мовою ряду українських монографій, які представлялиб культурні, економічні та національні здобутки українського народу та його змагання до волі; $750 на українські народні установи в Америці і Канаді; $1,620 на поміч студіюючій молоді; $1,100 на Американський і Канадійський Червоний Хрест.

Коли порівнувати розвиток У. Н. Союзу в третім періоді, що почався 1933 року, з поступом за перші два періоди, які тривали 40 років, то треба ствердити, що хоча цей третій період триває наразі тільки 10 років, то проте У. Н. Союз осягнув за цей короткий час такі орґанізаційні успіхи, які в багатьох випадках перевищають здобутки перших 40 років його існування.

Ці успіхи є замітні під багатьома оглядами.

У першій Мірі, У. Н. Союз в останніх 10 роках став вповні модерною, запомоговою орґанізацією. Перейшовши в перших двох періодах свойого розвою всі потрібні реформи, він станув тепер повною і твердою ногою на дорогу модерного обезпечення. Тому й його розвиток міг тепер іти далеко скоршим ходом, як це було тоді, коли він держався перестарілих, непевних обезпеченевих засад. Ось так У. Н. Союз зріс за останнє 10-ліття у маєтку на більше як три й пів міліона доларів, коли передтим треба було 40 років часу, щоби призбирати суму три й пів міліона доларів. І то зріс Союз так значно в маєтку не зважаючи на те, що в цих 10 роках він мав такі виплати, яких передтим зовсім не було. А були ці виплати, очевидно, в користь членства.

Тому 10 років У. Н. Союз не платив своїм членам ані цента дивіденди," а тепер упродовж тільки одного року виплачує вище $65,000.

10 років тому Союз виплачував за приєднування нових членів та за колєктування вкладок, нагород на загальну суму $470.50, а тепер річна сума таких виплат виносить $52,153.24.

Вкінці треба ще згадати про одну дуже важну позицію у виплатах, яка в перших двох періодах була незначною, а в останніх 10 роках дійшла до поважної суми. Ходить тут про видатки, получені з видаванням „Юкрейнієн Віклі”, а дальше зо спортовою акцією для молодого тут родженого покоління, як і поміччю для студіюючої молоді. Коли мова про стипендії для студіюючої молоді, то такі стипендії Союз уділював уже віддавна, одначе уділювані суми були колись річно значно менші від цих, які уділювано річно впродовж останніх років. Та крім стипендій, в останніх 10 роках виринули ще інші вимоги зі сторони молоді, які треба було задоволити. Коли Союзові ряди почали заповнятись чим раз більше родженою тут молоддю, яка не знала добре або й зовсім української мови, тоді показалась потреба видавання для молоді часопису анґлійською мовою, який, в зрозумілій для неї мові, виясняв би різні питання, звязані з нашою орґанізацією, з нашим громадським життям, та зо змаганнями поневоленого українського народу до волі та своєї державности. Ось так тому 10 років почато видавати „Юкрейнієн Віклі”, висилаючи його молоді зовсім безплатно. А крім „Юкрейнієн Віклі”, Союз задоволив також ще й інші домагання молоді, а саме, давав поміч спортовій акції серед Союзової молоді. У такий спосіб, У. Н. Союз видав упродовж останніх 10 років на видавання „Юкрейнієн Віклі” та на спортову акцію суму $78,000. А це є такий видаток, якого орґанізація зовсім не мала в попередніх двох періодах свойого існування.

Останні 10 років записані корисно також і щодо зросту членства. Бо в цих роках ми збільшили Союз на 12,000 членів, а передтим треба було 40 років часу, щоби збудувати орґанізацію з 30,000 членів. На цей зріст зложились різні чинники, які були помічними в орґанізуванні нових членів. У першій мірі треба піднести, що роджена тут молодь виказала в цих останніх 10 роках далеко більше зацікавлення справами У. Н. Союзу, як вона його проявляла колинебудь передтим. Це зацікавлення. було викликане, в першій мірі, відповідними статтями в „Юкрейнієн Віклі”, а опісля також і спортовою акцією, яку поведено серед Союзової молоді.

До збільшення членства та до оживлення Союзового руху причинились також впроваджені Союзом нові роди обезпечення, а дальше уділювання дивіденд, яких передтим не було в Союзі.

Починаючи від 1938 року стали працювати для Союзу постійно кількох орґанізаторів, які таксамо причинились значно до зросту Союзу новими рядами членів.

Вкінці треба згадати про Канаду, де Союз повів в останніх роках ширшу орґанізаційну акцію, так, що від 1939 року до кінця 1942 року придбано там уже близько дві тисячі членів.

У. Н. Союз переходив за час свойого 50-літнього існування неодну бурю і неодну крізу. В його історії були гіркі й радісні хвилини. Переживав він нераз і такі часи, що здавалось, що він не потрапить побороти даної крізи. Вороги його існування нераз триюмфували. Та це все, як бачимо, минулось. У. Н. Союз виходив з кожної крізи не тільки переможно, але ще навіть і зміцненим. А це тому що У. Н. Союз опирав своє існування на правді, на високих моральних ідеях, на вірній службі своїм членам, американському та (поневоленому українському народови. Останні 10 років, що належать до найсвітлішого періоду його розвою, дають нам запоруку, що Союзова ідея, яка зродилась тому 50 років, захопить в наступних десятках років ще більше нашого громадянства, обєднуючи його в рядах великого Українського Народного Союзу.