Мысли о Газеті — Василь Олеярчук

Газета «Карпатска Русь» стала моім вірным другом юж од першых номерів ей выданя. Она підвысшыла політичну зріліст нашых люди в Америці і Канаді. Особливо важным ест ей внесок на ділянці формуваня нашой народной сьвідомости і підвысшыня культурного рівня. Дякуючы газеті не еден з нас навчывся писати і чытати по нашому, а при організації Лемко Союз — шанувати рідну культуру і домагатися жыти в мирі і дружбі.

«Карпатска Русь» веселит нас і огріват нашы серця. Она, як рідна мати, еднат нас вшыткых своіх рядах.

Приемно чытати нашу улюблену газету, бо пише про жытя нашого народа не лем в Америці і Канаді, но і о том, як ся жые нашым братам і сестрам в Європі. Але ест едно, што мене болит. В Америці і Канаді жые много нашых краянів, што лишали рідны горы, абы найти кусок хліба для себе і родины, але многы газету не чытают. Мусиме забесідувати до іх сьвідомости, штобы не ганьбилися за свое рідне слово, штобы стали предплатниками «Карпатской Руси», активно чытали і дописували до ней.

В краю ем ся родив і там выріс, то добрі знам як наш народ жыв. Жыв він в біді і темноті. Декотрым ся жыло добрі, але народ бідував. По другій сьвітовій войні настали там велькы зміны. Словянскы народы почали будувати нове жытя.

Радує тіж, што газета підходит до жытя позитивно і оборонят мир, якый барз потрібний як братам в краю, так і нам в вшиткым на американском континенті.

Робітникам при газеті жычу дальших усьпіхів, а до наших чытателів звертайся з просьбом глядати нових предплатників, частіше самим дописувати до газети.


ВАСИЛЬ ОЛЕЯРЧУК,
Бримсбей, Онтаріо, Канада.



—— ◀ ︎▶ ◀ ︎▶ ◀ ︎▶ ︎——



[BACK]