Съ Новымъ Рокомъ — Ф. В. Левандовскій
(СТАРЫЙ ДѢДО СКЛАДАЕ СОБѢ ПОЖЕЛАНІЯ)

Съ Новымъ Рокомъ — съ тѣмъ, що буде,
Щобъ я малъ во всемъ успѣхъ,
Щобъ старымъ не чулсь николи,
Розкусилъ твердый орѣхъ.

Щобъ дѣвчата-молодицы
Усмѣхалися менѣ,
Щобъ зажилъ я житьемъ райскимъ
И на яву и во снѣ.

И долларчиковъ «зеленыхъ»
Щобъ найбольше я ихъ малъ,
Що робити, где подѣти, —
Я бы уже добре зналъ.

Щастье мое съ Новымъ Рокомъ
Най оживе, не усне,
Щобы жѣнка мя любила,
Цѣловала лишь мене.

Не дивуйтесь, що желаю
Все, що добре, то собѣ, —
То така привычка наша
За житья лишь, не въ гробѣ.

И для того, добры люди,
Самъ собѣ я тутъ желаю,
Що я хочу, що я люблю,
Лишь одинъ я о томъ знаю.

Длятого собѣ желаю...
Люди могутъ мя забути
И желати, що не хочу,
Або совсѣмъ не вспомнути.

Съ Новымъ Рокомъ, щобъ такъ сталось,
Щобъ такъ сталось, якъ я хочу,
Повѣрьте мнѣ, добры люди,
Хоть старый я, а подскочу.

Сполнися мое желаніе,
Щастье мое безъ границѣ, —
Все, що собѣ тутъ желае
Старый дѣдо въ Америцѣ.

Детройтъ, Мич. Ф. В. Л—скій.



[BACK]