Ганчова — Иг. Дурняк
Ганчова, Ганчова,
Яка ты несчастна!
Як я тебе лишав —
Ты была барс красна.

Як я тебе лишыв
В двадцет семом рочку,
Ты была не така
Ой, як того рочку!

А як єм тя пришов
В том рочку звиджати,
Ты ся так змінила,
Што-м не мог познати.

Пришов я до села,
Стою під хмарами,
Слезы ся мі котят —
Долов лицями.

Люде ся ту зышли
Мене привитати,
А я ту не можу
Никого познати.

В селі на дорозі
Зо мном ся витают,
За Ганчову село —
Мі оповідают.

Тяжко мі, Ганчово,
Тя было видіти,
Же тебе гуралі
Так могли знищити!

Теперь ты, Ганчова,
Будеш весельша,
Люде ся вертают —
Ты будеш счастливша

Люде ся повернут
На земличку свою,
Бо там на заході —
Не мают спокою.

Всі на свои села
Будут ся вертати,
Бо гурале в горах —
Не знают газдувати.

Ганчова, Ганчова,
Ты будеш весела,
Як ся ти повернут —
Газдове до села.

Иг. Дурняк



[BACK]