Дашто о Карпатах — Т. Т. Шевчик

Карпаты — єдна з великых горскых дуг, што сператся обома концами о ріку Дунай. Они зачинаются недалеко од міста Братиславы в Чехословакии, утворюючи около 1500 км. дугу, выгнуту на полноч, доходят до Желізных Ворот в Румуиии. В меджах Чехословакии на полудневом заході и Румунии Карпаты тягнутся дост широком смугом и роблят выгляд горского масиву з огляду на велике число хребтов то паралельных, то розташованых под углом до свого загального напрямку. Ту они и досягают найвысшых точок.

В альпийский етап горотворных рухов, што трывал около 165 млн. роков, поднималися горы Карпаты. Особливо австралийски фаза в тому етапі зазначилася докладно на формі Карпат, в якои они были найбольше подняты и зомяты в складкы. Згаданый вік в истории Землі не так великой (за вік Землі приймуют до 4 млрд, роков), зато Карпаты уважаются молодыми горами.

3 поднятием Карпат в земной корі в місцях найбольшых згибов утворювалися розколини, через якы з глубины Землі поднималися розпалены масы розмаитого литологичного складу, што або застывали подземном кором, або частково виливалися на єй поверхню. Про того свідчат минеральны жерела, росположены в многых місцях Карпат, а тоже сейсмограми землетрусов.

Треба повісти, што горотворны рухы Карпат ище не закончены. Сейсмичны станции, розміщенні в Карпатах и на их окраинах: во Львові, Рахові, Межегоррю, Косові, Ужгороді, Виноградові, Бухаресті, Братиславі, Кракові и Нєдзині реєструют кажде найдробніще их дрожание. До річы повісти, што вулканичны огниска, розміщены, головным чыном, вздовж полудневых схылов Карпат по линии Сигет — Свалява — Гуменне и дальше на запад. Установлено, што окремы ділянкы Карпат од Вигорлат — Гутиньского (хребта) поднимаются, а гдеякы опущаются.

Згодно повідомлений Чехословацкой Академии Наук перший землетрус зареєстровано в Гуменном 19/ХІІ 1778 року, якого сила была 8 бальов, пізніше было декілька землетрусов слабшой силы, а остатный зареєсртовано 5/ѴІ 1941 року — силы 1 бальов. Землетрус, якого сила 7 бальов означат, што предметы перевертаются и чути звукы великых звонов, а землетрус силы 8 бальов означат, што падают дымовы комины, а в камінных стінах утворюются шпары. Поряд з тым можна одмітити, што на територии Лемковины на полночных схылах Карпат не зауважено будь-якых слідов землетрусов.

Меже ріками Дунайцом и Сяном и их притоками Попрадом и Ославом в верхивях річок Білой, Ропы, Вислокы, Ясьолкы и Вислоком з полночной стороны Карпат, а Топльом, Ондавом, Лаборцем з численными притоками з полудневой стороны Карпат, де их хребты найбольше знижены и зручны для прокладания дорог сполучения в меридианному напрямку, розташована територия Лемковины. Она занимат 0,1 (єдну десяту) частину карпатской дугы — около 150 км тягнеся територия Лемковины з заходу на всхід. Лем річка Попрад — права притока Дунайда перетинат горскы хребты Лемковины з полудня на полноч. Остатні річкы, розділены вододільном линиом, што проходит по державном кордоні Польшы и Чехословакии, становлят частини великых басейнов Балтийского и Чорного морей.

Односно вертикального положения Лемковина займує дост выгодну площадь. Заокруглены вершыны гор з пологыми схилами лагодно спущаются до межегорскых долин. Нигде не видно оголеных скалистых вершков гор, або острых пік, так характерных для молодых гор. Наоборот найвысшы их точкы покрыты иглястыми и листястыми лісами, што роблят выгляд схвилюваного темнно — зеленого моря.

За найвысшу гору на Лемковині треба уважати гору Иглу, якой высота досягат 1284 м. з географичными координатами — 49 стопньов и 11 минут по шыроті и 20 стопньов и 37 минут по довжині, рахуючи от Гринвича. Дальше идут горы: Реписко (1250 м.), Шкапова (1228 м.), Черно Гусец (1214 м.), Прегыба (1195 м.), Плаша (1163 м.), Ясель (1153 м.), Яворина (1116 м.), Гырлята (1103 м.), Гронек (1082 м.), Волосян (1070 м.), Ляцкова (999 м.), Яворина (885 м.), Ваткова (847 м.), Магура (814 м.), Марешка (794 м.), и другы.

Значно большых абсолютных высот досягают Карпаты на всхід и захід от территории Лемковины. Ту ряд вершин подниматся понад 2000 м. Для поровнания наведеме декілька точок характерных высот, розположеных на заході и всході Карпат: г. Герлях — 2663 м., Бабя Гора — 1725 м., г. Негою — 2544 м., г. Говерла 2058 м. (найвысша гора на Украині).

В межах Лемковины находится много зручных перевалов, якых высокости рідко поднимаются понад 600 м. Ту розположены два перевалы, якых висоты уважают за найнисшы в Карпатах — Дукельский перевал (502 м.) и Конечнянский перевал (559 м.).


Т. Т. ШЕВЧИК

—————✶—————


[BACK]