Война Счестья Не Приносит — Стефания Романяк
Най уж буде згода,
Най не буде веце войны,
Най ся веце уж не нищат
На світі народы.
Най не нищит война працу,
Най не робит шкоды,
Най уж жиют вшиткы в згоді
На світі народы.
Каждый о тым добрі знає,
Же народ хце жити,
А не в темном, зимном гробі —
На вік-вічны гнити.
Война счестья не приносит,
Лем несчастну долю,
Людскы тіла так розсіват,
Як кукіль по полю.
Дуже діти ся остає
През мамы и тата,
И несчастны в часі войны
Навет и звірята.
Є мало такых люди,
Што през ніч остали,
Остры кулі білы ногы
Им поодрывали.
Най не буде веце калік,
През рукы, през ногы,
Най преходит сой счастливый
През свои порогы.
Бо не мало уж ся крови
На войні проляло,
И не мало темных гробів
По войні остало.
Найся людска кровця нигда
Уж так не марнує,
Най си каждый в свойом домі
Счастливо газдує.
Най не нищит война працу,
Най не нищит долю,
Най ся кровця не розливат
По широкых полях.
Най уж буде всяды згода,
Спокой най панує,
Най весело и счастливо
Сой каждый газдує.





СТЕФАНИЯ РОМАНЯК.



[BACK]