Жарты и Правда

НЕ ЗНАЛ, ШТО ЗРОБИТИ

Розгніваный приятель до приятеля:

— Як тобі бы любилося, был єм днеска в докторя, и він заборонил мі пити и курити.

— Глуптак с тебе, та чом не підеш до иншого докторя?





ОБМЕТАНЫЙ КВІТАМИ

— Што с тобом, Грицу? — звідуєся його сусід.

— Жена квітами мене обметала.

— А откаль синякы на челі?

— Бо квіты были в вазонках.





ПІЗНО МУЖ ВЕРНУЛ

ТОВАРИШКА: — Чом ты, Зуско, так захріпла, перестудилася?

— Та ніт, не перестудилася, знаш, мой муж вчера вернулся кус запізно.





БОЛЯЧЫ ЗУБЫ

— Ой, як же мене болят зубы.

— Вы сами собі винны, бабо, гварит малый Славко. Вы все кладете свои зубы на вікно, а вы знате, же там протяг.





В РЕСТАВРАНТІ

ГОСТЬ: — Кельнер, под понюхати тото мясо. Оно смердит.

КЕЛЬНЕР. — А вы хыбаль не пришли пахати мясо, лем істи.





НЕ ЛЮБИТСЯ МЫТИ

— Мамо, знате, гварит малый Митрусь, як я выросну, то запущу собі бороду.

— А то на што?

— Меньше лиця останеся до мытья.





НАРОДНЫ ПОСЛОВИЦЫ

1. Неправдом правду побьете, але на корысть не выйде.

2. В роскошах люде веце убиваются, як в горкостях.

3. Не люде владіют золотом, але золото владіє людьми.

4. Розумом богатства набудеш, але богатством розума нигда.

5. Любовью осягнеш больше, як силом.

6. Ліпше не обіцяти, як слова не додержати.

7. Чужыми руками лекше гасити огень, але лем своими го мож загасити.

8. Сытый голодному не вірит.

10. Лінивый два разы ходит, а скупый два разы платит.

11. Подлый подлого найперше избачит.

12. Где тя не просят, най тя дьябли не носят.


————o————

СМУТОК ВЛАСТИТЕЛЯ ДОМУ

СУСІД: Не можу забыти тот страшный удар, коли ваша жена от газу померла.

МУЖ: Та то ище нич напротив того удару, який охватил мене, коли от компании пришло за газ платити.


————o————

СУДЬЯ: — Откаль походите?

НОВОПРИБЫВШИЙ: — Я сам не знаю!

СУДЬЯ: Єднак должны сте мати своє домовство (отчизну).

НОВОПРИБЫВШИЙ: — От русского отца, от польской мамы, на английской шифі, на грецком морю, под турецкым прапором родил єм ся. То вы, почтенный судья, повічте, што я за єден.

Подал Осиф Дирдо.




РЕГИСТРАЦИЯ В ГОРЛИЦЯХ

РЕГИСТРАРКА: Якой сте народности?

ВИЗИТОРКА ИЗ АМЕРИКЫ: - Я русска!

РЕГИСТРАРКА: Не вольно записуватися “русском”.

ВИЗИТОРКА: То запиште, же лемко!

РЕГИСТРАРКА: Русский, а лемко — оба на єдном патыку!

ВИЗИТОРКА: Та запиште, як знате, жебы сте не мали про мене клопоту.





В ДОКТОРЯ

Доктор до мужа хворой жены:

— Мі нияк не подабатся ваша жена.

— Мате рацию, пане доктор, мі тіж она не любится.





НІМЕЦКА БЕСІДА

Было то раз в єдном клубі по кермеші, где зышлися краяне из далека и близка. По приятной встрічі и веселой забаві розышлися краяне домів.

В клубі осталися лем найліпшы собі товаришы-краяне и так при той любви, веселости и співі, попивали німецке пиво фляшку за фляшком. Гдеси уж над самым раном пошли домів, где кто мал місце переспати.

Єден краян пошол сам домів, а штобы не збудити жену, вызулся и так по тихы пошол спати.

Жена встала рано, зганят мужа до сніданя, бо час идти на роботу.

— Та чом же ты мене не збудил коли-с пришол домів, але так без вечери пошол спати?

— А небого! Не хотіл єм тя будити, бо-м ся боял, што буду до тебе по німецкы бесідувати, а ты того не зрозумієш. Видиш, там в клубі мы пили німецке пиво, и так нам язык выкрутило, што мы сами найблизшы краяне не могли уж себе розуміти.





МАЄ ПРИЧИНУ

Як был в суді отчитаный приговор на пят років арешту, засудженый звертатся до судьи:

— Але прошу, высокого судью, я не можу погодитися на такий присуд, я тому не виден, але доктор, бо мі заборонил вести сідячий способ житья.





ВИНОВАТЫЙ КОГУТ

Приходит муж подпитый над раком домов и застал на постелі заплакану жену.

МУЖ: Та чого-ж ты плачеш, голубко?

ЖЕНА: Ой, та не встыдаш ты ся сам себе, а и людей, таж лем три тыждни, як мы женаты, а ты приходиш рано домов, як уж когут співат.

МУЖ: Ох, та не плач ты зато, моя голубко, а я тобі прирікам, што больше того не буде, бо я ище днеска рано когутови голову скручу.





ЮНИЙНЕ ПОЗДРАВЛЕНИЕ

Хворый член юнии локалу 5301 получил в шпыталю поздоровительну телеграмму от урядников свойой юнии слідуючого содержания:

— Желаєме найбыстрійшого повороту до здоровья. Пожелание принято большинством 18 голосов до 14 голосов.





ЯК ОСЕЛ, ТО ОСЕЛ

ЛЕМКО: Пане Жебрецкий, коли застановите тоту ослячу пропаганду против лемков?

ПАН ЖЕБРЕЦКИЙ: О! То вы мене ослом называєте? Це Не гарно! Прошу звинитись!

ЛЕМКО: Охотно звинямся перед паном ослом!






ПЕРЕТОРГУВАЛ КОБЫЛУ

Мал газда кобылу. Добра была кобыла, тягала, іла сіно, а овес ище ліпше, лем мала єдну ваду, же квичала. Зато газда рішил кобылу продати, а купити коня. Бесідувал он с хлопами в корчмі, то и корчмар знал його намір.

Газда выбрал пашпорт и повюл кобылу до Кросна на ярмак. На ярмаку пришли незнакомы гандляре, купили кобылу и на добрый одомаш дали. Газда пішол одомаш пити, а гандляре кобылу шумні вычесали, пригласкали, хвость подвязали, оглав зняли, а уздочку положили и повели на другий конец торговицы. Там отдали кобылу в рукы другым гандлярам. Они поставили кобылу меже коней. Кобыла стоит меже коньми, як парадна дівка меже паробками. Выпил газда одомаш, подкрутил баюсы, закурил пипку и на торговицу коня купувати. Попал там, где його парадна кобыла стояла. Гандляре зачепили го.

— Газдо, може глядате за добрым коньом? Мы ту маме доброго коня, посмотте, може вам ся злюбит.

Газда обозріл коня доокола и до зубів посмотріл.

— Та кілько хочете за того коня?

Гандляре повіли сумму. Газда повідат, же задорого и иде дале. Але гандляре завернули го и повідают:

— Добре непереплачене, як купите туньше, што дакто ся хотіл посбыти, то стратите, а тот конь добрый, тягне, лагідный — діти можут попід нього ходити. То не єст кобыла, што кусат, квичит и копат, а конь, як знате, мышкар йому фалечны нервы выріал.

Persuasion

Так уж они на кобылу дуже не смотрят, лем торгуются, роблят згоду. Гандляре пущают, а газда причинят. И погодилися, триснули в долон аж ся голос по торговици розышол. Газда дал десятку веце за “коня”, як взял за кобылу. Сіл на коня и пішол домів.

Конь с Кросна иде домів, не треба ним нигде закручати, бо знал дорогу до села. Газда подумал собі и стал аж парадный с того, же купил такого мудрого “коня”.

В селі стал коло корчмы недалеко свойой хижы. Вязал коня, а сам до корчмы.

— Дай Боже добрый вечер!

— Дай Боже и тобі, — отповіл корчмар.

Хлопи, што в корчмі сідили, звідуются, ци продал кобылу.

— Кобылу єм продал, а купил єм коня.

— Но то куп паленкы!

Газда купил, хлопи выпили. Газда выжобал багу с пипкы и пішли вшиткы видіти коня.

— Што ты сусід, сміхы собі з нас робиш? — повідают хлопи. Повідал єс же-с продал кобылу, а купил коня, а то тота сама кобыла.

— Та конь! — гварит газда.

— Кобыла! — гварят хлопи.

Пішол газда посмотріти там, где ся познає, ци то конь, ци кобыла, а она сквичала и начала копати, и познал свою кобылу.

Плюнул газда враз з багом кобылі в ноздрі и заклял: “Бодай тя волкы съіли за мою десятку”. Але потом подумал кус и гварит:

— Кобыла, але не тота сама, бо я купил єй от иншых гандляров.

Як не тота, то пуст єй, где она піде. Газда кобылу отвязал и она пішла просто домів и стала коло стайні, як газдыня того дому.

Тогды аж газда кус отверезился и повірил, же то тота сама кобыла, лем переторгувана.


—————o—————

БЕСІДУЙТЕ И ВЫ ДАШТО

Газдове зышлися на громаду в корчмі. Пришол цыган, стал на переді и слухат, як війт давал такы задачы газдам:

ПЕРШЕ: Кто нашол бы ся меже нами, жебы выпил кварту полюнкы, сам без день?

— Я! — отзыватся цыган.

ДРУГЕ: — Кто бы ся нашол меже нами, жебы съіл миску перогів сам без день?

— Я! — двигнул руку цыган.

ТРЕТЬЕ: — Кто бы ся нашол меже нами, штобы вымолотил копу зерна сам, без єден день?

Никто ся не отзыват. Вшиткы смотрят на цыгана, а цыган озератся на громаду. Як отповіди не чути было, цыган кричит: “Та бесідуйте дашто и вы, я за вшиткых не буду отповідал”.


—————o—————

Єст такых цыганов дост и білых, навет в организациях. Як миска полна, то сідат зарас и ся звідує: “А где-ж моя велика ложка”. Але як треба дашто зробити, то он повідат: “О, то я, то я до того ся не знам, або не мам нич до того...”





НЕМА НИЧ — НЕ БОИТСЯ НИЧ!

Филип не мал нич. Жил он на селі на комірстві або служил в газды. Як жил на комірстві, то іднался косити, то иншу роботу робити бабам, што мали хлопів в Америкі. Але же хотіл за свою роботу дубельтову плацу, тО го бабы не іднали дуже до роботы.

Як служил в єдного газды, то газда раз іхал до паньского ліса в ночы красти дерево. Газда жене коньми, а Филип сідит на задной телізі, кус підпитый и співат собі.

— Филип, будте же тихо, не співайте, бо нас дакто поимат, — гварит газда.

— Но то мі ту газда! — отзыватся Филип, — та я ся не бою, што не мам нич, а ты ся боиш, што маш коні и воз!





МУСИМЕ ЖИТИ, ЯК БРАТЬЯ

Цыган мал дві козы. Діти пасли их по широких межах, где росне тернина и ягоды, бо цыган свого поля не мал. Козы обгрызали тернину, а діти зберали ягоды.

Але козы час до часу коштували, и зерно, што росло коло межы, то сусіде пішли до цыгана на скаргу.

— Повідают, Максиме, твои діти ягоды зберают, а козы по зернах шкоду робят. То им дакус накаж, жебы ліпше пильнували.

— Та знате, — отповідат Максим, — в сусідстві ся розмаиті трафлят, часом ваша корова выйде на моє, а часом моя коза выйде на ваше, то зато ся не поіме, мусиме жити, як братья.





НЕ ПАНІ, АЛЕ И НЕ ПРОСТАЧИНА

Єдно літне горяче рано несла цыганка бандуркы в мішку на плечах, што назберала на другом селі.

Переходила она коло плебании, где імость сідила на ганку.

— Дай Боже счестья, імость!

— Дай Боже, дай, и тобі, Марись. Але горячо, Марись.

— Ой горячо, імосцєнко, горячо, але щто то нам, але як тота простачина по верхах ся пече коло бандурок.

— А и ты пані, Марись? гварит імость.

— Та пані, пані, абе з рана по селі по хижах політам, а без день собі сіджу за будом под вербом в холодку, так, як и вы імость.


Подал
Ст. Ф., Бристол, Па.




ЦИ ОНА БУДЕ СВИНЯ?

МАТИ: Же ты, Ванцю, не стыдашся идти до стола ку ідлу такий брудный и нечистый, як свинья. Чом ся не умыєш?

ВАНЦЬО: Мамо, а ци то можна умыти свиню?

МАТИ: Можна, и свиню можна чисто вымыти.

ВАНЦЬО: А як свиня чисто буде вымыта, то ци она уж не буде свиня?





КАРА АДАМА

УЧИТЕЛЬ: Який гріх зробил Адам в раю?

УЧЕНИК: Он съіл овоч с заказаного дерева.

УЧИТЕЛЬ: Добре, но а як Бог покарал за то Адама?

УЧЕНИК: Барз тяжко, пане учитель. Адам мусіл ся с Євом оженити.





БАБСКЫ БЕСІДЫ

— Мироне! Ци ты ошлєп, ци єс оглух? Та ты не видиш, же сусідка на мі кабаты порвала, и очы мало не выдрапала, а ты ани словом не озвешся в обороні.

— Марто, я уж так привык до вашых бесід, што мішатися вам до них не хочу.





МУЖ: — Текльо, коли ище підеме на Світову Выставку?

ТЕКЛЯ: — Я бы хотіла перше знати, коли перший раз підеме!




[BACK]