Два Товаришы — Гр. Хомяк

Фецьо и Харитон были гонірны паробкы в нашом селі. Все разом ходили, ци то за дружбу на весіля, ци на даякы забавы, ци на ярмак, то все их было видно обох при ріжных оказиях. И шанувалися, як родны братья. Якоси не виділися за пару дней, аж ся споткали при корчмі, а то было в ярмарочный день. Феця заболіла голова з якыйсой причины и завил голову шматом. Харитон задивовался на него и гварит: “А тобі што ся стало, же-с обязал голову, як баба?”

— Адеш, мя голова заболіла, — гварит Фецьо, — и не знам с чого такы гузы мі выросли на челі.

Харитон гварит:

— А покаж мі, як твоє чело.

Розвинул Фецьо шмату, а Харитон видит, же чело почервеніло и направду сут дві булькы, як волосковы оріхы. И Харитон гварит:

— О, то штоси недобре, треба радити даяк, жебы зышло гет, бо тя ошпетит цілком.

— Та я раджу, што можу, але нич не помагат.

Харитон каже:

— Знаш, што Фецю? Ты иди до старой Павлихы, най ти загварит, бо оно буде росло, уж теперь так выглядат, як роты.

— Але не роб собі сміхы з мене, — отповіл Фецьо.

— Та то не сміхы, але то єст страшне, бо зверха тверде, як хрящ.

И начался з него сміяти:

— Што бы ты робил, не дай Боже, як бы ти выросли рожкы?

— Як мі выроснут рогы, то тя нима пробю на выльот! — отвітил злостно Фецьо.

Гр. Хомяк.



[BACK]