Sheperds
Лемковскы Пастухы — Павел Стефановский
ВСТУПНЕ СЛОВО

“Пастухы” сут вынятком из житья лемковскых пастухов в селі Білянка. Звычай тот білянскы пастухы заховували донедавна. Подобны гры и забавы организували собі пастухы на цілой Лемковині.

Найбольше урочисто білянскы пастухы обходили “Русаля” (зелены свята). Засадничом церемонийом русаль была вспольна гостина, а подставовом потравом — “яшниця” (яєчниця). По гостині прикрашеной палюнком и солодичами пастухы — хлопці и дівчата — забавлялися весело — грали, співали, танцували, строили ріжны, гры и забавы товаришскы. А вшитко то отбылося “на полю при коровах”.


ОСОБЫ:

В представлению “Пастухы”, меже иншым, берут участь:

  1. ДІДО ВАСИЛЬ — бача.
  2. ПАСТУХЫ: Штефан, Ваньо, Павел, Гриц, Єва, Антошка, Анна, Марта.
  3. МУЗЫКАНТЫ: Савко и другы.

СЦЕНА

На горском, поросненом кряками пасовиску пастухы пасут худобу вспольно. Пастухы розложилися на полянці, лем от часу до часу ходят под надзором бачы Василя, позерати на подальше пасучуся худобу. Хлопчиска грают в “Свині пасти”, а дівчата и бача сідят, або стоят коло огня, печут компери и жартуют.

ДІДО: — Дівчата, іджте компери, бо уж ся впекли, а ты Штефан, иди зазрий на худобу.

ШТЕФАН: — Уж иду, лем мі дійте єден впеченый компір. (Бере компір и выходит).

АНТОШКА: — Діду, повіджте даяку загадку, або приповідку.

ДІДО: — Загадку, гвариш? Най буде загадка. Но то згаддай: — Чого когут замыкат очы, як співат? (По хвилі). А, не знаш, а кто другий знає? О, никто! Та лем зато заперат очы, же знає свою співанку напамять. Але заспівайте ліпше дашто, то нам буде весільше, бо отгадувати загадкы барз тяжко, а вы до того не учены. А співати знате и можете. Кличте дівчата хлопців, най уж перестанут свині пасти...

ПАВЛЬО: Та уж идеме, лем зачинайте, діду.

ДІДО — (співат):

Як я сой заспівам (вшиткы подхопляют),

Гей по росі, по росі, почуєш мя мила, гей, по мойом голосі.

ПАВЛЬО: Співам я сой співам (и знов всі), гей але не з роскошу, гей лем с того жалю, ей, што го в сердци ношу (2)

ПАВЛЬО: Но, дівчата, теперь вы зачинайте!

АНТОШКА (зачинат, а за ньом подберают другы дівчата):

Заспівайме собі голосно, весело, жебы чути было, жебы чути было аж на друге село.

ХЛОПЦІ: Дівчатко парадне, але не зарадне. З миленькым ходило, з миленькым ходило — фартушок згубило.

Фартушок згубило дівча за ярочком, я го нашол вчера, я го вчера нашол, вчера за поточком.

Чорны очы мало, на мя позерало, дівчатко парадне, парадне дівчатко — ся мі сподабало.


ІІ.
(Танечно-музычна инсценизация)

ШТЕФАН: (Веселый влітує на сцену): — Ей, будеме танцувати. Гудакы з Новиці идут тади грати на Ваньове селіся.

ПАВЛЬО: Діду, просте их, жебы нам заграли зо два танці. (За сценом чути мужский голос: “Гоп-гоп...”)

ДІДО (отповідат): Гоп-гоп... (за хвилю на сцену входят музыканты).

САВКО: — Дай боже счастя!

ДІДО: — Дай боже и вам, Такых гостей мы любиме. Перешли сте шматок дорогы, то сой дакус отпочиньте. Постройте инструменты, а молоды за тот час затанцуют “Лемку-польку”, “Обертану”, а и “Мадьяра”, най выстружут...

САВКО: Як добри заплатите, то заграю.

ДІДО: Та як бы ні. Заплатиме печеныма комперами. Но грайте, грайте. (Хлопці и дівчата співают, а гудакы подхопляют на инструментах пісню):

Мила моя, як ся маш, як ся маш?
Выпровад мя, где лем знаш, где лем знаш.
Там на лучку зелену, зелену,
Под черешню червену, червену.

(Музыка грає, а молоды танцуют “Мадьяра-Обертака”. Як пары танечны выйдут на середину сцены и утворят просту лінию, то знов співают):

А мой милый, а мой муж, а мой муж,
Дес ся вросил. там ся суш, там ся суш.
Я ся вросил в сашыні, в сашыні
При молодой дівчині, дівчині.
Мила моя, як ся маш, як ся маш?
Ци солодку гамбцю маш, гамбцю маш.
Мам солодку, яко мюд, яко мюд,
Аж ся на ній хлопці бьют, хлопці бьют.

(Теперь співают и танцуют):

САВКА (як скончили танцувати): О, гарді танцуєте. Знати дідову руку.

ПАВЛЬО: — А што? Затрате ище?

САВКА: — Заграм, чом бы ніт!

АНТОШКА (Зачинат, а за ньом вшиткы співают):

Гей-я, гей-я
На высокой горе
Оре Василь, оре,
Ище Василь не снідал.
Гей-я, гей-я
Марисю кохана,
Вы нес му сніданя,
Лем до нього не гадай.
Гейя, гей-я
А Марися вкрадкы
3 Васьом до гаданкы.
Кельо, Васю, кошель маш?
Гей-я, гей-я
Має три илняны,
Три рочкы не праны,
Такий Василь господар.

ПАВЛЬО: Гнеска будут грати на “добру ночь”, заран в нашом селі весіля. Заспівайме весільну.

ДІДО (зачинат, хлопці помагают),

Покотился горшок през воду
(дівчата)
Взял си старый за жену молоду. (2)
(хлопці)
Пішол старый на поле орати
(дівчата)
А молода до корчмы гуляти (2)
(хлопці)
Иде старый с поля из ораня,
(дівчата)
А молода с корчмы из гуляня. (2)
(Марта)
Старый, старый, кальо-с там наорал?
(Павльо)
Сім загонів, осмый не доорал (2)
(Павльо)
Млада, млада, кельо-с там пропила?
(Марта)
Сім тялярів, осмый пожичила. (2)
Ище пропью и ділу заграду,
(дівчата)
Най не йде старый по молоду (2).

ІІІ.

ДІДО: танцуєме, співаме, а о худобі зме забыли. Грицу идте с Павлом, дайте позір на худобу ... а принесте по дорозі дров на огень. Воз си Антошку зо собом, то ся вам не буде цло. (Выходят).

ДІВЧАТА (співают, а хлопці повторяют):

Казал милый, же мя возме, як на горі житко выжне (2).
А він выжал и покосил, до мене ся не зголосил. (2).
А мой милый з ліса иде, яворове древко везе. (2).
Пискат собі на листечку, (2)
Же ма шварну фраиречку.
Мила моя стародавна, любил я тя недодавна. (2)
Любил я тя, ище буду, я о тобі не забуду (2).
Нигда-м тому не вірила, жебы жена мужа била (2)
Де го била? — За комином. (2).
Чым го била? — Мотовилом.

(За сценом чути спів Павла. По хвили входит співаючи на сцену з дырвами на руні. Стає коло огня и співат):

Як ишол я з Дебрецина до дому,
Застала мі чорна мара дорогу.
(Вшиткы)
Идий, идий, чорна маро, до дому,
Не заваджай, не заваджай по дорозі никому.

АНТОШКА (выходит из-за сцены и співат дальшу часть пісні):

Як ишла я вчера в вечер з паньского,
Здыбала я на дорозі милого.
(Вшиткы)
Так мя стискал и притискал до себе,
Ци підеш, ци підеш ты, шварна Ганцьо за мене?
(Павльо)
Як ишол я з Бардийова до дому,
О том, вера, же не повім, никому.
(Вшиткы)
Так мя мила притискала до себе,
Ци возмеш мя, ци возмеш мя, бо я млію без тебе.

ПАВЛЬО (до гудаков): А ци таку потрафите заграти: (Співат):

Такы, сякы, грайте мі гудакы.
Грайте мі до рака — лемку-польку, обертаня.
Грайте, гей, же, гоп, бо я шварный хлоп.

(Музыка грає, молоды танцуют танец “Такий-сякий шубравец”)

САВКО : Выбачте, нам уж час идти.

ПАВЛЬО: Заграйте нам ище єден танец — лемковску польку, але так, жебы аж трава пырщала. (Музыканты грают, молоды танцуют живо, весело погукуют в танци. Пак танцоры подходят до музыкы и співают):

И я лемко и ты лемко, оба зме сой лемкы,
То мы собі погуляйме, так, як нашы предкы.

(Як лем музыка затрат, танцоры гуляют два разы, приспівуют и дальше танцуют):

И я бойко и ты бойко, оба зме сой бойкы,
Пошыйме сой ходачата, піде нам легонько.
И я гуцул и ты гуцул, оба зме гуцулы,
О нас лемко ани бойко нич злого не чули.

(Як скончат танцувати, товдыль вшиткы співают першу строчку урочисто. Так кончится урывок из житья лемковскых пастухов).

Конец — куртина.

Павел Стефановский.



[BACK]