Кой Єм Собі Ишли — Арсений Яруга
(Лемковска співанка зо села Чорного)

Кой єм собі ишла горі долинами,
Нашла-м красну голуз, ище с малинами.
Сіла я сой сіла малинонькьі істи,
Пишут до мя пишут мои мама листы.

Сіла-м до сой під крячком листы почитати,
Зачали мі слезы очы заливати.
Припомнула-м собі молоденькы літа.
Як мі мого няня сгладили зо світа!

За Франца Йосифа пішли воювати,
А остала в хижи с нами наша мати.
Из Балканской войны мой няньо вернули,
Але го жандаре в недолзі закули.

Погнали за Відень, аж до Талергофу,
Всадили за дроты до тяжкого льоху.
До льоху, до лягру нам няня загнали,
А мы ся сироты лем с мамом остали.

Такого роскошу я тогды зажила,
Як мене мамуся на руках носила.
Як лем сой подумам о мойой роскоши,
Падают мі слезы, як трава с под косы.

Мама зо згрызоты тыж скоро померли,
А мене с сестрами в службі вошы жерли.
За сиротскы слезы, за паньску сваволю,
Бодай сте попали, паны, в волчу долю.


Арсений Яруга.


[BACK]