Народны Загадкы (из Лаборской долины на Пряшевщині) — Андрей Куско

Дірава плахта по полю скаче. (Бороны)

Мале, чорняве, як мак, а чоловік от нього скаче так-так. (Блыха)

Махалося, моталося и за двері сховалося. (Мітла).

Видіти мене не можна, але чути мій свист. (Вітер)

Чорна курка згребе, а біла розгребе. (День и ночь)

Другым шиє, сама гола. (Игла)

Кто все перший у школі? (Ключ).

Сідит пан на даху, курит собі без табаку. (Комин)

Маленьке, сивеньке, а хвостик, як шило. (Мыш).

Четырі братья єдну шапку носят. (Оборот)

Поля скляняны, а меджы деревяны. (Окно)

Без обручов, без денця, полка бочка вина, а як ся згубит, никто не направит. (Яйце)

Лежит колода серед болота: не гниє, не сохне. (Язык)

Кто рано ходит на четырьох, в день на двох, а у вечер на трьох? (Вік человіка).

Без рук, без ног, а на череві бігає. (Човен)

Білый, а не сніг, твердый, а не камінь, солодкий, а не мед. (Цукор).

Што у воді не нурится, а в землі не гниє. (Угля)

Коло тебе стоит, коло тебе біжит, а не слышыш єй. (Тінь)

В осени коло каждой хижы сучка бреше. (Терлиця)

Біла платка, чорна платка на дереві скаче. (Сорока)

В лісі росло, в лісі пасло, пришло, меже бабы, то ся трясло. (Сито)

Червеный горночок, полно у нім крупочок, а на верху чепочок. (Сварбигуска).

Богато дір, а неє де влізти. (Решето)

От хижкы до хижкы торочатся кишкы. (Стежкы)

Кто терпит найвекшу ганьбу? (Порог)

Иде из села, має рогы до села. Иде до села, має рогы из села. (Плуг)

Біле поле, чорне насіня, кто го посіє, тот розуміє. (Письмо)

Два братья через гору живут, але николи до себе на гостину не ходят. (Очы).

Велике дерево поволи росне. (Рогы)

Найвысше от горы, найнизше от травы. (Дорога)

За коруну, полна го хижа. (Свічка)

Чорненьке, кривеньке, вшитко поле здолувало. (Серп)

Крыл не має, а літає, не чоловік и не звірина, а сідає. (Сніг)

Без рук, без ног на дерево дреся. (Хміль)

Як жиє, то чорный, умре — червекый. (Рак)

Маленьке, кривеньке, все до огня шуркат. (Пипка)

Лем єден ряд зубів, а цілый пняк перекусит. (Пила)

Не молился, не крестился, богоносцом был. (Осел)

Отец ся ище не вродил, а сын його уж по стрісі ходил. (Оген и дым)

На небі ся біліє, світит, а не гріє. (Місяц)

Сідит дідо над водом, трясе сивом буродом. (Млин)

Вщиткы идут с колами до єдной ямы. (Миска, ложкы)

Сідит пані в кутику в обторганом кабатику. (Мітла)

Я вода, а на воді плывам. (Лед)

Сива корова вшиткы горы погрызала, пришла домів зарычала. (Коса)

Што то за курка, што в землі несеся (Бандуркы, картофля)

Бабино ся розшкірило, а дідово вісит. (Студня)

Желізне теля, клочаный хвост. (Игла)

Платка на платкі, ани не зошите, ани не пократе. (Капуста)

Не скомынит и не кусат, але до хижы не пущат. (Замок)

Без рук без ног вылізло на под. (Дым)

Чотыри рогы, ног не має, стоит и ходити не знає. (Двері)

День и ночь не спочиват, все ходит и свята не мат. (Годинка)

Явор рычит, баран бечит, а конь тягат. (Гуслі)

Без ног, а біжит, без крыл, а летит. (Голос)

Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходит, а рогом іст. (Гуска)

Зубы має, а істи не просит. (Граблі)

Якого в лісі дерева найбольше? (Кривого)

На вечер умерат, рано оживлят. (День)

Мене часто просят и чекают, а як ся укажу — всі утікают. ( Дождь)

Білы міхы по під стріхы. (Зубы)

Четырі братья все біжат, а нигда ся не годни догнати. (Колеса на воз)

Што пече без огня? (Кыпяк)

На што падат мука в млині? (На купу)

В яком морі неє ани капкы воды? (В нарисованом)

В осени родится, в ярі умре, через зиму своим тілом землю зогріват. (Сніг)

Береш, кричит — кладеш, кричит. (Ланц)

Шмариш — біле, упаде жовте. (Яйце)

В чом не мож дірку вывертіти? (В воді)

Без облаків, без дверей, полна хижа людей. (Дыня)

Склали, связали, до воды загнали, ци хочеш, ци не хочеш, людей напоіш. (Відро)

Пыском рыє, гузлицьом коріня тягат. (Игла)

Штыри тыкы, два патикы, семе замахайло. (Вол)

Коли мож воду в решеті носити? (Коли заберзне)

Горі гором тыркотало, а в долину не хотіло. (Воз)

Ходят на голові больше, як на ногах. (Гвозди у бутах)

Сколько кроков, зробит воробель за сто роков? (Ани єден, бо скаче)

Иде лісом — не шелестит, иде водом — не плюскотит. (Світло от місяца)

Нянько высокий, мама широка, дівка прудка, а сын лінивый. (Небо, земля, вода, камінь)

Червене теля чорну корову ссе. (Огонь и шпаргет)

Били мене ціпами, ріжнут мене ножами, за то мене так губят, бо всі мене люблят. (Хліб)

Червена Ружаня, на полі лежала, за сім літ травы ніт. (Ватра)

Ани земля, ани вода, ани по ней ходити, ани плавати. (Болото)

Штыри идут, дванадцет несут, де треба платити, єден ся каже. (Рок)

Из землі вышол, накормил вшиткых и напоіл. А як умер, то го и не поховали. (Глиняный горнец)

На округлом берегу костяный плуг оре. (Гребінь)

Як Бог ся родил, як ангел летіл, як камінь упал, як чорт пропал. (Дождь)

Звір єм, у воді жию, а в літі вам и заспівам. Хосен роблю, а не шкоду зато каміньом бье мене дітина зла. (Жаба)

Маю листя, а не єм дерево, маю овочі, а не цвіла я. (Книжка)

У тых дівочок по сімсто сорочок, як вітер задує, то тіло видно. (Куркы)

Плету хлівец на четверо овец, а пяту окреме. (Рукавиця)

Сивый вол, выпил воды полный двор. (Мороз)

Сам голый, а сорочка за пазухом. (Свічка)

У воді росне, а воды боится. (Соль)

Коли дурный єст розумный? (Коли єст тихо)

Пришол ктоси, взял штоси, пішла бы-м за ним, та не знам за кым. (Вітер)

Пришла пані, сім сукень на ній, а як єй розберали, то вшиткы плакали. (Цибуля)

Што росне без дожджу? (Процент)

Стоит пані в коморі, а коса єй на дворі. (Морков)

По соломі ходит, а не шелестит. (Промінь)

Два разы родится, а раз умерат. (Птах)

По білом полю чорным маком посіяно. (Книга)

На пец положу — мокне, на воду положу сохне. (Воск)

На горі тычка, на тычкі капличка, та капличка без верха, а в ній людей без числа. (Мак)

На білом полі попутаны коні, узликы знати — не мож розвязати. (Звізды).


Записал: Андрей Куско.



[BACK]