ЯК ТО БЫЛО

ЖЕНА: — А памяташ, як ты мі повідал, же я найкрасша на світі?!

МУЖ: — Я ся того не таю, же я так повідал, але то было дватцет роков тому.


В ШКОЛІ

О. Катехит, до Ванця, што перешол коло него, не поздоровившы го: — Слухай, Ванцю! Што ся належит зробити, як переходиш коло старшого человіка?

Ванцьо мовчит.

О. Катехит: — Видиш, Ванцю, навет свиня, як переходит коло человіка, то мрукне, а ты молчиш.

Вакцьо: — А Вы, отче духовный, хочете, жебы я собі от свині приміры брал?


НЕБЕСПЕЧНО

Норска до газдыні дома: — Вы знате, же то небеспечно тримати пташко в в домі, где сут малы діти?

Газдыня: — Вы мі не повідайте. Отколи начала-м тримати пташков, то діти уж трьом головы поскручали.


НА ВОЙНІ

Вернулся Тимко з войны домів и оповідат чуда, якым то он забияком был.

— Раз, — оповідт, — в великой битві оттял єм ворожому вояку ногу.

— А чом не голову? — звідуются го.

— Та бо головы уж не мал




[BACK]