Среди Гор Зеленых Карпат — 'Гладышовян В. В.'
Среди гор, зеленых Карпат,
Где мы ся родили,
Там на Лемковщині милой
Молодость прожили.

Літа нам там пролетіли
Молоды, веселы
Среди гор зеленых Карпат
У родному селі.

И так любо и так мило,
Коли спомянути
Молодость и родны горы
Не можна забыти.

Так як живы тоты горы
Встают пред очами
Во хвилях смутных, прикрых
Бесідуют с нами.

Не забуде гор николи,
Кто в горах ся вродил,
Кто з маленька по их верхах
Босом ногом ходил.

Споминаме, як мы собі
Ягоды зберали
В лісі красным, зелененькым
Пташкы нам співали.

Выганяли мы коровы
По холодной росі,
Нашой пісні голос ишол
Далеко по лісі.

Голос ишол, росходился,
А пташкы співали,
А дівчата по том лісі
Малины зберали.

Назберали малин полно,
Тай тыж заспівали
И по лугах, як диванах
Домів повертали.

А під лісом косец косил
Зелену травочку,
А упрівшы, выпил воды
На чистом поточку.

Выпил воды и омодніл,
И тыж сой заспівал,
Бо тым співом вшиток смуток
От себе отбивал.

Не выросли мы в роскошах,
Ни велькой выгоді,
Среди гор зеленых Карпат
У горской природі.

Нераз в горах так бывало,
Были доновинкы,
Бракувало того хліба,
Разовой адзимкы.

Зато чули мы ся добрі,
Были мы веселы
Среди гор зеных Карпат,
У родному селі.

В літі вышол сой на гору
Орати, косити,
Тай весело сой заспівал,
Мило было жити.

Вспоминаме, як дівчата
Лены пристерали,
А вечером при місячку
Красно заспівали.

И паробци завсе в вечер
Разом ся сходили,
Часто собі співаючи
Селом проходили.

В літі лен сой пристерали,
А в зимі вечиркы,
Вспоминают вічно собі
Паробци и дівкы.

Мило было в горах жити,
Были мы веселы,
Среди гор зеленых Карпат,
У родному селі.

Не забуде гор николи,
Кто в горах ся вродил,
Кто с маленьку по их верхах
Босом ногом ходил.


Гладышовян В. В.
Вроцлав,
Заиадна Польша.
GreenEnd

[BACK]