Єден высокий достойник-кардинал почувал себе нездоровым, то закликал доктора на пораду.

Доктор обозріл и обмацкал хворого кардинала, потом задумался и гварит:

— Вы, кардинал, достаєте сухоты и мусите зарас выіхати до гір на чисте повітря и там лічитися довший час.

— Але-ж, пане доктор, то єст неможливо для мене, бо я не можу лишати престола и свойой вірной паствы так на произвол судьбы. Што будут мои бідны вірникы робити без мене?

Доктор подумал хвильку и гварит:

— Но то от вас залежит, як сами хочете — або до неба, або до гір на свіжий воздух.

Кардинал надумался видно, же не хотіл идти сам до неба, бо по коротком часі выіхал лічитися за границу. Згадайте — где? Аж до нашой Крыниці на Лемковщині, в зеленых и высокых горах Карпатах. Добрі, же не знал о наш ом Лемко-Парку, бо мог бы приіхати и до нас до Америкы лічитися в нашой другой лемковской здравниці в Монро, Н. Й.