(Было даколи при майнах)
Сяду коло стола
И ся задумаю, Ци ся мам женити, Ци идти до краю.
Тай думаю, тай думаю,
Женил бы-м ся в Америці,А вік мой уходит, Єдна мысель поза другу — С сердця не выходит. Та зле газдувати, Бо по шлюбі зараз буде До уха сычати:
Треба сесе, треба ноно
Треба буде зарас новуЗараз купувати, И на вікы мі пропаде Спокоичок святый. Хыжу выставити, Нову мебель и начинья До ней докупити.
И треба ся наробити,
Треба куты вытерати,В пецу запалити, Бо о пятой мусит Кушанина быти. Порохы змітати, Бо то кажде ся умыє, Як приде до хаты.
Треба вшиткым свіжы лахы
Як ся всі вымыют.И ручникы дати, И за нима вшитку воду На двор выхлястати. Треба вечеряти, По вечері треба знов Умывати граты.
О десятой даяк скончит,
До динеркы треба хлібаИде в постіль спати, Бо то треба заран рано О пятой вставати. Хлопам накраяти, Як им хліба не накраєш, Будут ся гнівати.
Иде “бучер” и зеленкат,
Треба мяса взяти, И наново в пецу треба Уж розпалювати.
—————o—————
Тож не бийте мужы жены,
Они не дармуют, Бо они всьо точно робят, Як я описую.
Михаил Корбеляк,
Симор, Конн. |