Пригода в Пеннсильвании — Михаил Корбеляк
(Было даколи при майнах)

Сяду коло стола
И ся задумаю,
Ци ся мам женити,
Ци идти до краю.
Тай думаю, тай думаю,
А вік мой уходит,
Єдна мысель поза другу —
С сердця не выходит.
Женил бы-м ся в Америці,
Та зле газдувати,
Бо по шлюбі зараз буде
До уха сычати:
Треба сесе, треба ноно
Зараз купувати,
И на вікы мі пропаде
Спокоичок святый.
Треба буде зарас нову
Хыжу выставити,
Нову мебель и начинья
До ней докупити.
И треба ся наробити,
В пецу запалити,
Бо о пятой мусит
Кушанина быти.
Треба куты вытерати,
Порохы змітати,
Бо то кажде ся умыє,
Як приде до хаты.
Треба вшиткым свіжы лахы
И ручникы дати,
И за нима вшитку воду
На двор выхлястати.
Як ся всі вымыют.
Треба вечеряти,
По вечері треба знов
Умывати граты.
О десятой даяк скончит,
Иде в постіль спати,
Бо то треба заран рано
О пятой вставати.
До динеркы треба хліба
Хлопам накраяти,
Як им хліба не накраєш,
Будут ся гнівати.
Иде “бучер” и зеленкат,
Треба мяса взяти,
И наново в пецу треба
Уж розпалювати.

—————o—————

Тож не бийте мужы жены,
Они не дармуют,
Бо они всьо точно робят,
Як я описую.

Михаил Корбеляк,
Симор, Конн.



[BACK]