Наша Земля — А. Белоглав, A. Belohlav
Летит Земля, летит,
Ход не можь видіти,
Тото, што нам пишут,
Трудно повірити.

Все тілько на ліво.
Тысяч миль в годину,
Николи не стане,
Ани на хвилину.

Як куля с канона
Все до ціли путит,
Кружит коло солнця,
Николи не скрутит.

Далеку дорогу
Земличка выбрава
И всі свои діти
На свой хребет склава.

Моря и всьо живе
Она мусит нести —
Хочеш, ци не хочеш,
А мусиш ся везти.

Народы и звіры
Всьо на одном возі,
И тлумит друг друга,
Як звыклі в дорозі.

Кто с воза упаде,
Як стары римляне,
Того віз не чекат,
Он там так остане.

Тоты што ся везут,
Все ся умножают,
Тай для себе місця
На возі глядают.

Тот на штырьох ногах,
Кус ліпше ся тримат,
А тот, што лем на двох,
Того страх обнимат.

В дорозі умераш,
В дорозі-с ся родив
И ты ани не знаш,
Же ты дагде ходоив.

И всьо оно хоче
На солнци ся гріти,
Бо никто не хоче
В темноті сидіти.

Хробы, звіры, птиці —
О людях ни слова —
От страшного гону
Кружится голова.

В том стані природы
Сусід жре сусіда —
Може то и за то
Всім на світі біда.

А. Белоглав
Шелтон, Конн.


[BACK]