Людям не Выгодиш — Стара Бабка
Так мі моя мамця
Часто говорила,
Жебы-м до роботы
Не была лінива.

Жебы-м ся зогнула,
Як буду копала,
И жебы-м по другых
Ся не призерала.

Бо аж товды с мене
И газдыня буде,
И не будут мене
Огваряти люде.

Жебы-м ся не мыла
Мыдлом, як жидівка,
Жебы-м ся тримала,
Як газдівска дівка.

Жебы-м все постила —
Середы, пяцниці,
Же масне лем ідят
В пості чаровниці.

Бы-м не заплітала
До косы квіточкы,
Жебы-м так ходила
Як честны дівочкы.

Же честной дівочкі
Не треба гонору,
Кедь лахы выпере —
Має дост гонору.

Жебы-м ище єдно
Нигда не забыла:
Покля солнце зыйде,
Бы-м в роботі была.

И так я робила,
Мамці єм слухала,
Вышли люде в поле —
Загін окопала-м.

И хоц я слухала
И мамы и тата,
Люде и так пледи,
Же я дурнувата.

Стара Бабка,
Шелтон, Конн.


[BACK]