Воєнна Співанка — 'Высовянка'
За горами, за лісами
Лієся кровь потоками.
Лежит вояк порубаный,
А конь його коло него,
Гребе ножком, жалує го.
Копат яму по коліна,
Же поховат свого пана.

Надо мною коник плаче.
Надо мною ворон краче.
Не плачь, коню, надо мною,
Бо я вижу жалость твою.
Не плачь, коню, надо мною,
Идь — познакомь мамцю мою,
Привитайся с родиною.

Пришол коник перед врата,
Вышла с хаты стара мати:
— Коню, коню вороненький,
А где-ж твой пан молоденький?
— Стара мамусь, не журися,
Бо уж сын твой оженился,
Взял си у короля доньку,
Дуже гарну дівчиноньку.
Возми, мамцю, піску жменю,
Россій його по каменю,
Як тот пісок тобі зыйде,
Тогды сын твой с войны прийде.


Высовянка,
Ст. Луис, Мо.



[BACK]