Народна Співанка на Американский Лад — 'Читателька'
Чекай, шугай, повім мамі,
Же ты подер кабат на мі.
А мі мама кабат дали,
Дерти мі го не казали.
Мама кабат мі купили,
В нім на танец выправили,
Жебы-м с хлопцми танцувала.
Бо єм новый кабат мала.
И я мамы послухала,
И ся шумні обертала,
Бо-м широкий кабат мала.

Як мя домів спроваджали,
Кабат на мі поторгали, —
Кабат мама полатала,
А на мене покричала
И мі таку раду дала,
Жебы мене дівка домів спроваджала.
А я мамі повідала:
“Не треба ти, мамо,
На мене кричати,
Бо то така мода
Ту теперь настала.
Якбы мене дівка
Домів спроваджала,
То на другом танци
Бы-м не танцувала.
А и за то, мамо,
Не требал кричати,
Бо ту моя мама
Сама виновата.
Робити мя не учила,
Лем красно мя облікала
И на танец посылала,
Жебы-м с хлопцми танцувала.

До полудня я все спала,
А ты мене не зганяла.
Мои двери заперала,
И по тиху ты ходила,
Жебы я ся не збудила.
На полудне, як я встала,
Готове-с мі істи дала.
Пополудни я сиділа,
Жебы-м собі отпочила.
В вечер єс мя облікала
И волосья качурила,
Жебы я ся добри хлопцам полюбила.
То як пришла я на танец,
С дівчатми ся догваряла,
Кажда єднак повідала,
Же то така мода
Ту теперь настала.
Як я чула и виділа,
Так я сама тыж робила.
Кажда дівка пару мала,
С хлопцом своим танцувала.
И я пару си глядала
И так само танцувала.
Як пришла дванаста година,
Грати перестали,
Музыканты гушли откладали,
Хлопцы свои танечницы
Попод рукы брали,
Домів проводжали
И так си співали:
Не повічь, дівчатко, никому,
Же я тя провадил
Днеска в вечер до дому,
Лем так повіч свому отцови,
Най ти колысочку готовит.
Колысочку с білого явора,
Будеме колысац
Нашого сокола.
То будеме добри
Мы го колысати
И шумны співанкы
Йому мы співати,
Бо на стары рокы
От тебе, наш сыну,
Чекаме помочы.

Бо яку науку
Мы дітям даєме,
То такой помочы
Мы ся сподієме,
Што си посієме,
Коли годуєме,
То на стары рокы
Тото мы пожнеме.


Читателька из Единборо, Па.
Родом из Габуры, Пряшевщина.



[BACK]