Мама и Донька
Доннка:

Купала-с мя, мамко,
В коломутной воді,
Дала-с мя до біды,.
Тераз плачме обі.

Мама:

Яка вода ишла,
В такой-м тя купала,
Яка біда пришла,
За таку-м тя дала.

Доннка:

Было мя за біду,
Мамо, не давати,
Ліпше было рік-два
Ище почекати.
Была-м собі нашла
Хлопця молодого,
Што бы-м го любила
И в сердци носила,
А тераз ты, мамо,
Мі житья згубила.


[BACK]