Народны Співанкы
В долині калина
Красно заквитала,
Не дала-с мні, мамусь,
Кого я кохала.

Дала-с мене, мамусь,
За хлопа старого,
Болит мня серденько,
Як вижу младого.

Дала-с мене, мамусь,
За хлопа от ролі,
Он мня рано будит,
Мня голова болит.

Як под старым дубом
Трава пожолтіє,
Так при старом мужі
Жена постаріє.

Под молодым дубом
Трава зелененька,
Так при добром мужі
Жена молоденька.




Співаночкы мои,
Где-ж я вас подію,
Пойду до лісочка,
Там я вас посію.

А будут там хлопці
На траву ходити,
Співаночкы мои
Будут находити.

Як я з Устья пойду,
Што-ж я вам откажу,
Там пониже села
Заградку засажу.

Кто коло ней прейде.
Вспоминати буде.
“Шкода боже того,
Што заградка його”.

Заградка не моя,
Бо-м єй не градила,
Але зілья моє,
Бо я го садила.

Не рубай, не стинай,
Най ся зеленіє,
Не ходь ку дівчатку,
Най ся червеніє.

Ище-єм не рубал,
Уж трискы падают,
Ище-м не любувал,
Уж мня огваряют.




[BACK]