![]()
Як єм был на Лемковині
Маленькым Найдухом, Дораз летіл в тоту страну, Где чул банду ухом. Коли заграла музыка Гушли, бас, цимбалы, То я летіл, як на огень, На такы забавы. Але стоял я на боці, Встыд было повісти: “Под-же, дівча, танцувати”, Не было где сісти. Але жебы танцувати, Треба штуку знати, Поскакал дівці по ногах, Зачала плакати. А я гварю: “Ид, ты козо, Што будешь бечала, Я ту тому нич не винен, Так музыка грала...” Нич то зато, моя люба, Я того жалую, На другий раз, як тя возму, То тыж ся вызую.
Даниил В. Найдух,
Нью Йорк, Н.Й. |