На “Вакейшин” — Даниил В. Найдух
Чом же я так жию,
Марно літа трачу,
Так тяжко працую
На тебе, богачу?

А ты лем ся возишь
Автом, повозами.
Я бідный гарую
Днями и ночами.

А коли уж приде
Весняна пора,
То ты уж сой думать
За холодны моря.

И там собі ідешь
Ціле літо жити,
В холодку, в роскошах
Гуляти и лити.

А коли я днину
Хочу отпочати,

Тогды ты лютуєшь,
Як дідко рогатый.

И говоришь, же в тебе
Така дисциплина,
Кто не служит года,
Ніт му “векейшина”.

А я йому гварю:
“Десять дней бракує”,
Но он як бы глухий,
Ничого не чує.

Лем мі показує
На двери рукою,
А другого бере
На роботу мою.

Бодай вас росперло
С вашом дисциплином,
Вас сділают в пеклі
Чорти Луципиром.


Даниил В. Найдух,
Нью Йорк, Н. Й.



[BACK]